3 вересня. Пам’ятні дати

2090601
[authors] =>
[pbracket_id] =>0
[free] =>1
[origfile] =>
[dumped] =>0
[title] =>3 .
[keywords] =>
[md5] =>
[fotofile] =>
[fototext] =>
[fotourl] =>
[textfile] =>
[fotoalt] =>
[text] =>

. 1996 . 1:2. . ,:. ,1901 ,, . , . 1934 , 1954 . 1990- . , , , , , ,, - .

(1971). .

- (301).

:

320 (1695-1764), .

140 (1875-1960),,,- . . ( - - .). . . ,. ,. ,. ,. . . . .

Volkswagen

140 (1875-1951),- ,,, Porsche (1931). ,. Volkswagen , . 20 . Porsche 49,9 % 2009 Volkswagen AG . Porsche .

115 (1900-1986),,8- (1956-1981;25 ). -,. . ,,,,, ( ), 82 % . . , .

110 (1905-1991),,(1936; . ). ,207 .

80 (1935),, , - . 250 40 .

80 (1935-2003),. . . . .

65 (1950),, (1992). . (). . . (1972). 1972-1999 . . :( .. ),( .. ),( ),( ) . ( , ,,,, !,,-6). ( , ), ( ,, ). . ,- ,:,. . : , ?:.: !. , . :? :!

:photo.ukrinform.ua,wikipedia.org

[weight] =>0
[status] =>1
[date] =>1441256400
[annons] =>

. 1996

[alias] =>3_veresnya_pamyatni_dati_2090601
[first_in_block] =>0
[category_id] =>0
[location] =>0
[image] =>
[created] =>1441192236
[meta_status] =>1
[meta_title] =>3 .
[meta_keywords] =>,
[meta_description] => ndash;. 1996 . 1:2. . ,:rsquo;rsquo;. ,1901 ,, . , . 1934 , 1954 laquo; raquo;. 1990- . , , , , ,laquo;raquo;,, - .
[path_image] =>
[comments] =>5
[price] =>0.00
[number_asop] =>0
[old_id] =>0
[old_dmp] =>0
[first_in_block_comments] =>0
[first_in_block_week] =>0
[publication_date] =>0
[old2_id] =>0
[first_in_block_emphasis] =>0
[product_id] =>Array
(
[0] =>stdClass Object
(
[id] =>8228319
[news_id] =>2090601
[series_id] =>0
[mtime] =>00:00:00
[sdate] =>0000-00-00
[date] =>0
[product_id] =>206
[free] =>1
[publication_date] =>0
)

)

[link] =>3_veresnya_pamyatni_dati_2090601
[images_] =>Array
(
[0] =>Array
(
[id] =>151829
[news_id] =>2090601
[title] =>
[link] =>
[image] =>d6e0fe66e4445158c5a3e199246f59a0.jpg
[path] =>files/news/ukr/images/326/589/
[author] =>
[authorLink] =>
[weight] =>0
[data] =>
[alt] =>
[author_id] =>0
[authors] =>
)

)

[photo] =>Array
(
[0] =>Array
(
[id] =>151829
[news_id] =>2090601
[title] =>
[link] =>
[image] =>d6e0fe66e4445158c5a3e199246f59a0.jpg
[path] =>files/news/ukr/images/326/589/
[author] =>
[authorLink] =>
[weight] =>0
[data] =>
[alt] =>
[author_id] =>0
[authors] =>
[images] =>
[big_image_link] =>/files/news/ukr/images/326/589/d6e0fe66e4445158c5a3e199246f59a0.jpg
[mini_image_link] =>/files/news/ukr/images/326/589/mini_d6e0fe66e4445158c5a3e199246f59a0.jpg
)

)

[day] =>03.09.2015
[time] =>08:00
[tags] =>Array
(
[1] =>Array
(
[title] =>
[item] =>Array
(
[den] =>Array
(
[links] =>
)

[istoriya] =>Array
(
[links] =>
)

)

)

)

[print_url] =>ukr/news/print/3_veresnya_pamyatni_dati_2090601
[download_url] =>ukr/news/download/3_veresnya_pamyatni_dati_2090601
[topic_news] =>
[list_comments] =>
[user] =>Array
(
[login] =>
)

[subscribe] =>
)
-->

• День прапора Австралії

Офіційне свято Австралії – День прапора. Відзначається з 1996 року. Прапор Австралії являє собою прямокутне полотнище синього кольору зі співвідношенням сторін 1:2. У лівій верхній чверті зображено британський прапор. Крім того,на прапорі Австралії розташовано зображення шести білих зірок:п’ять зірок у вигляді сузір’я Південного Хреста в правій частині полотнища і одна велика зірка в центрі лівої нижньої чверті. Прапор був прийнятий незабаром після утворення федерації,1901 року,внаслідок конкурсу,в якому взяли участь представники багатьох країн. Протягом наступних років він був схвалений австралійською та британською владою,хоча точні характеристики прапора піддавалися змінам кілька разів. Характеристики сучасного прапора були опубліковані 1934 року,а з 1954 року за прапором законодавчо закріплений статус «австралійського національного прапора». Через сильний вплив республіканців в країні з середини 1990-х років прапор часто критикується через присутність на ньому зображення британського прапора. До речі,такі ж дискусії відбувалися донедавна і в Новій Зеландії,яка зрештою відібрала чотири фінальних варіанти нового прапора країни,й проведе з цього приводу в наступному році референдум,на якому новозеландці вибиратимуть між старим прапором,де є зображення британського прапора «Юніон Джек»,та новим,який буде обрано з-поміж чотирьох нинішніх переможців.

День Незалежності Держави Катар (1971). Національне свято.

Національне свято Республіки Сан-Марино – День заснування республіки (301).

Ювілеї дня:

320 років від дня народження П’єтро Антоніо Локателлі (1695-1764),італійського скрипаля і композитора.

140 років від дня народження Ольги Окуневської (1875-1960),української піаністки,педагога,культурно-освітнього діяча. Народилася в с. Яворів (нині Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Одна з перших популяризаторів творчості Миколи Лисенка в Галичині. У репертуарі піаністки були твори В. Барвінського,В. Косенка,Л. Бетховена,Ф. Ліста,П. Чайковського та ін. Акомпанувала С. Крушельницькій та М. Менщинському.

Volkswagen «Жук» задекорований бісером

140 років від дня народження Фердинанда Порше (1875-1951),австрійсько-німецького автоконструктора,промисловця,підприємця,засновника фірми Porsche (1931). Розробляв автомобільні,тракторні та авіаційні двигуни та конструкції. Творець німецького «народного автомобіля» Volkswagen «Жук»,під час Другої світової війни був одним із розробників німецького важкого танка «Тигр». Після закінчення війни Фердинанд Порше відсидів 20 місяців у в’язниці за співпрацю з нацистським режимом. Нині компанія Porsche 49,9 % акцій якої з грудня 2009 року належить концерну Volkswagen AG виробляє спортивні автомобілі класу «люкс» і є найприбутковішою автомобільною компанією у світі. Офіційне представництво Porsche існує також і в Україні.

115 років від дня народження Урхо Калева Кекконена (1900-1986),відомого державного і політичного діяча Фінляндії,8-го президента Фінляндії (1956-1981;25 років безперервного президенства). До того він був прем’єр-міністром,а ще раніше – міністром. Відомий налагодженням дружніх відносин між Фінляндією і СРСР. Вважали,що Урхо Кекконен був агентом КДБ,але,як би там не було,фіни тричі обирали його президентом,і якщо перший раз Урхо Кекконен ледве переміг у виборах (до того ж його підтримували комуністи),то під час третьої каденції за нього проголосувало 82 % виборців. Зовнішня політика Фінляндії за часів президенства Урхо Кекконена була максимально збалансованою і виваженою. Країні вдавалося підтримувати конструктивні відносини як із Заходом,так і з СРСР.

110 років від дня народження Карла Девіда Андерсона (1905-1991),американського фізика,лауреата Нобелівської премії з фізики (1936;спільно з В. Гессом). Відкрив у космічних променях позитрони і мюони – часточку,в 207 разів важчу за електрон.

80 років від дня народження Анатолія Юхимовича Філіппова (1935),українського актора,народного артиста України,головного режисера Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру. У творчому доробку митця – понад 250 ролей та понад 40 театральних постановок.

80 років від дня народження Тадея Івановича Зеленяка (1935-2003),вітчизняного математика. Народився у Львові. Фахівець у галузі диференційних рівнянь. Відомий як основоположник потужної математичної школи в Новосибірському університеті. Перший на теренах колишнього СРСР дослідник математичних проблем теорії та практики каталітичних процесів.

Євген Паперний

65 років від дня народження Євгена Васильовича Паперного (1950),відомого українського актора театру і кіно,народного артиста України (1992). Народився у м. Нижня Тура Свердловської області (Росія). Закінчив Московське училище ім. Б. Щукіна (1972). У 1972-1999 роках – актор Київського російського драматичного театру ім. Лесі Українки. Серед найвідоміших театральних ролей:Тригорін («П’ять пудів любові» за п’єсою «Чайка» А.П. Чехова),Трощейкін («Подія» В.В. Набокова),Сомов («Маленька дівчина» Берберової),Людина («З життя комах» братів Чапек) та ін. Знімався в кіно («Поїзд особливого призначення»,«Від Бугу до Вісли»,«Довгі дні,короткі тижні»,«Вперед,за скарбами гетьмана!»,«Лялька»,«Свати-6»). Озвучив чимало фільмів (як вітчизняних,так і іноземного виробництва),персонажів мультфільмів («Пригоди капітана Врунгеля»,«Острів скарбів»,«Аліса в країні чудес»). Був у шлюбі з актрисою Ольгою Сумською. Євген Паперний – знаний гуморист,знає силу-силенну різних бувальщин та анекдотів,іноді розповідає якісь смішинки й про себе:«Коли моя машина в ремонті,то я зазвичай їду на метро. І ось якось стою на екскалаторі й чую розмову двох пацанів. Один до іншого каже:«Ти хоч знаєш,хто поперед нас стоїть?» Той відповідає:«Ні». Перший йому:«То йди й подивися!». Хлопчина обійшов мене зліва,зазирнув прямісінько в обличчя й вернувся назад. А я собі думаю:що ж він скаже товаришу? І раптом чую:«Отакої – Мороз у метро їздить!»

У матеріалі використані фото:photo.ukrinform.ua,wikipedia.org

У новині зустрічається: