"Батьки купили мені Toyota Corolla,щоб не спізнювалась"

Полтавка 22-річна Вікторія Чернявська постійно запізнюється на півгодини на роботу,на свята та гуляння – щонайменше на 2

– Працюю бухгалтером. На роботі мене ледве терплять. Приходжу не о ­восьмій,як усі,а майже о дев'ятій. Якось колегу Оксану підвозила на роботу – їй треба було рано-вранці здати звіт. Не встигли,бо я проспала,приїхала пізно. Оксану хотіли з роботи звільнити. Вона в пояснювальній написала,що це я винна. Колеги скинулися грошима,подарували мені здоровенний ­будильник.

Моя обідня перерва,буває,затягується на 2 години. Люблю поговорити,обходжу всі кабінети,запитую,як справи,каву з ­усіма п'ю. Начальниця кричить за це,бо моїх справ ніхто не виконує. Потім до ­пізнього вечора сиджу,надолужую. Розумію,що скоро вилечу з роботи,але не можу себе змінити. Пробувала записувати розклад дня в блокноті – нічого не дає. Постійно їх гублю.

Батьки купили мені спеціально Toyota ­Corolla,щоб був свій транспорт. Бо на маршрутки,автобуси та потяги ніколи не встигаю. Навіть якщо встаю на 3 години раніше. Виходжу з дому,на півдорозі згадую,що забула телефон,гаманець або ключі,вертаюся. Якось на три рейси підряд запізнилася.

Друзі на дні народження на 2 години раніше запрошують. Два тижні тому знайомий Олександр кликав на 13.00 святкувати його 20-річчя. Уперше в житті прийшла вчасно. А в кафе нікого не було. Чекала 2 години,доки всі посходяться,бо насправді бенкет замовили на 15.00. Допомагала офіціантам накривати на стіл. Друзі так мене провчили.

Мама говорить,що бабуся була така сама – забудькувата,незібрана.