Фільм тижня. Повчальна історія –КОМЕНТАРІ:новини,аналітика,фото та відео

«Коментарі» знайомлять читачів із найцікавішими кінопрем´єрами в українському прокаті

Фільм Абеля Феррари «Ласкаво просимо до Нью-Йорка» спільного виробництва США та Франції починається документальними кадрами:Жерар Депардьє розповідає на камеру,як він ставиться до героя цієї стрічки,до політиків взагалі й чи міг би він зіграти ненависного йому персонажа.

Як виявилося,цілком зміг.

В основі сюжету фільму лежить реальна історія – звинувачення відомого французького політика Домініка Стросс-Кана в зґвалтуванні. Чинного на той момент голову Міжнародного валютного фонду,найбільш імовірного претендента на пост президента Франції звинуватили в тому,що він примусив до сексу покоївку готелю,в якому зупинився в Нью-Йорку. Втім,2 липня 2011 року,після півторамісячних розглядів суд Нью-Йорка звільнив Стросс-Кана з-під домашнього арешту в зв´язку з новими обставинами справи:до прокуратури потрапили матеріали,які доводили,що покоївка готелю «Софітель» брехала слідчим. Більше того,з´явилися підозри,що вона все підблаштувала.

Історія,що й казати,кінематографічна. Але коли Феррара почав просувати ідею екранізації сценарію з цієї події,він не отримав підтримки від французьких телеканалів. Незважаючи на те,що політична зірка Стросс-Кана на той момент безповоротно закотилася,зв´язуватися з ним ніхто не хотів,і недарма:вже після виходу «Ласкаво просимо до Нью-Йорка» в прокат колишній голова МВФ подав до суду на творців картини за наклеп.

Абель Феррара – відомий голлівудський режисер,який на сьогодні швидше підпадає під визначення «міцний середняк». Хоча починав він дуже успішно. Його ранній «Вбивця з електродрилем» (1979) став класикою реалістичного хорору,а зроблені в 1990-х «Король Нью-Йорка» (з Крістофер Уокен в головній ролі) і «Поганий лейтенант» вважаються кращими кримінальними драмами десятиліття. Практично обов´язковий мотив усіх його історій – зґвалтування,так що вибір теми «Ласкаво просимо до Нью-Йорка» не дивний.

У своєму фільмі Феррара перейменував відомого героя в містера Деверо. Деверо – багач,неймовірно впливовий і просто одержимий сексом. Картина практично відкривається досить докладними сценами двох оргій. Потім – злощасний інцидент з покоївкою і сцени у в´язниці,зняті також у всіх деталях:режисер дає відчути разючий контраст між розкішшю життя Деверо і мізерною несвободою,в якій він несподівано для себе опиняється.

Феррара стосовно героя нещадний. Деверо у виконанні Депардьє постійно сопе і бурчить,як старий боров,у кількох кадрах маємо сумнівне задоволення споглядати його без одягу. Втім,сказати,що режисер демонізував літнього сластолюбця,теж не можна. Це древня як світ історія – про межі влади. Головне питання – чи дозволено багатим і наділеним цією владою людям більше,ніж пересічним громадянам? І чи є на можновладців хоч якась управа? Відповідь Феррари швидше позитивна. Так,повністю Деверо-Кана прищучити не вдалося,але з його кар´єрою було покінчено,а преса з´їла його живцем. В по-справжньому вільному,демократичному суспільстві є суд впливовіший,ніж усі кримінальні інстанції,– громадська думка.

Загалом,це те,що хотілося б сформувати в сьогоднішній Україні. Саме тому фільми на зразок «Ласкаво просимо до Нью-Йорка» нам просто необхідні.

Видео: TrailersUA // YouTube