21.02.12 21:00 Ігор пише:
А що їм фірма багата.Але державна ніби!!!!!!
МАФІЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ АБО ДИНАСТІЯ Сімейний клан Миколи Шершуна продовжує гнобити лісівників Рівненщини
МАФІЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ АБО ДИНАСТІЯ
Сімейний клан Миколи Шершуна продовжує гнобити лісівників
Рівненщини
МАФІЯ ПО-УКРАЇНСЬКИ АБО ДИНАСТІЯ
Сімейний клан Миколи Шершуна продовжує гнобити лісівників
Рівненщини
Те,що ліс – наше багатство,знає кожен школяр. Йому так
кажуть звідусіль. Як тут не повірити,коли ніхто навіть не
береться заперечувати цю прописну істину. Та й живуть поруч з
нами люди,які встигли побудувати на цьому загальнонародному
та ще й державному багатстві своє власне багатство. Максимум
нахабності,мінімум совісті – все,що потрібно для того,аби ліс
вклонився злодію при портфелі,і не шепотіло про його далеко не
добрі бережливі справи навіть найсухіше листя.
Біля лісу ще ніхто не схуд. Так було завжди. Але останніми
роками зловживання набрало такого розмаху,що цього не
бачить хіба що сліпий. Злодюги не зупиняються на досягнутому,
здобутому злочинним шляхом,а продовжують гребти до рук
усе,що тільки можна. Без страху,бо жадібність не має меж,
і жодного не покарали ще по заслузі. Ви не задумувалися чому?
Тому,певне,що корупційні схеми дуже живучі і прибуткові. Вони
об’єднують злодіїв в дну міцну сім’ю або клан,які,маючи мільйони
дармових грошей,купують нових і нових пристосуванців. Легкі
гроші засліплюють очі,затьмарюють розум і роблять людину
кровопивцею не в такому вже й переносному значенні.
Про це тривають розмови на кухні чи не в кожній родині на
Поліссі. Дехто пробував винести проблему на загальне обговорення
чи осуд,але жодного справжнього результату такі потуги не
мали. Неспроста,бо мафія,як відомо,безсмертна і вміє вчасно
затулити рота тому,кому треба,або без проблем перевести
суть справи в іншу площину (мало не політичну),або забезпечити
незадоволеним купу таких проблем,що забудеш від цього і те,
як тебе звати,не те що про якесь там правдолюбство. Нікому,
мабуть,та правда в Україні ніколи потрібна і не була. Бо сутність
наша – лицемірство.
Звідси й пішло «сватовство» з «кумовством» під прикриттям
такого собі сімейного підряду,недоступного простому смертному.
Рівненщина стала територією розгулу свавілля у конкретно взятій
лісовій галузі під прикриттям великого народолюбця,нардепа
Миколи Харитоновича Шершуна та його свата Володимира
Пилиповича Грицайчука,який очолює Рівненське обласне управління
лісового і мисливського господарства. Як же гарно у них виходить
доводити до банкрутства і прихватизовувати все те,що було
створено до них і за їхнього правління! Візьмімо,приміром,
десятки цехів,на які змушені працювати лісгоспи області. Що в
цьому поганого,де тут кримінал? – запитає читач. А весь фокус
полягає в тому,що лісосировина потрапляє туди за свідомо
заниженими цінами,бо високоякісну ділову сировину переводять
у низькоякісну,а це не так уже й складно для злочинного
угрупування. Вигода від такої афери обчислюється сотнями тисяч
гривень,якщо не більше.
Народний депутат Микола Шершун і вся його родина купують
собі автомобілі за державні кошти і тим же державним коштом
їх утримують. Коштом лісгоспів,які втрапили в кабалу і не мають
зеленого поняття,як її позбутися без реального величезного ризику
набити собі «шишок». Водії,заправки,запчастини,ремонти –
під проводом вищезгаданих поважних осіб усе робиться для них
безкоштовно. На нижчому рівні це навіть не обговорюється.
Таким чином утримується легковий автомобіль у Сарненському
держлісгоспі. До речі,схема «відкатів» напрацьована й
відшліфована кланом Шершуна-Грицайчука так,що в цьому
болоті погряз навіть такий гігант,як костопільський чи чий
він там «Свиспан Лімітед»,де також знаходиться один з
автомобілів величезного автопарку нардепа. Хіба це не корупція
чистої води?
Коли далекоглядний Микола Харитонович очолював Комітет
лісового господарства України,його зять,директор одного з
лісгоспів,під прикриттям Шершуна придбав кілька легкових
автомобілів,один з яких коштує більше 400 тисяч гривень. Чи не
занадто? Усі приближені директори лісових господарств,члени
родини і клану,також придбали легковики. Нібито в державне,а
фактично у власне користування. Вміє зеленошатський бомонд по
ціні одного державного авто придбати два. Про другий,звичайно,
ніхто,крім членів мафії,нічого не знає. Цим людям наплювати
на якусь там законність. Господар у лісі – звір,і закони там свої,
особливі. Слабкому шансів вижити у протистоянні – нуль.
Не є великим секретом той факт,що під чуйним керівництвом
Миколи Шершуна та його побратима-свата Володимира
Грицайчука дуб,який має набагато вищу ринкову вартість,
поставляється лісгоспами на їхні ж цехи за заниженими у два-
три рази цінами Та ще й безкоштовно. Це окрема смачна тема,
яка успішно триває і ніяк не припиниться. Нічого не змінила
й перевірка Клеванського лісгоспу,який переробляє цей дуб.
Щоправда,упущень в роботі знайшли там чимало,було відкрито
низку кримінальних справ,по яких було прийнято цілий ряд судових
рішень. І що? Та нічого,директор лісгоспу і далі успішно працює
на своїй високій посаді. Щоб приховувати реальну вартість
продукції,її відправляють на свої ж іноземні фірми. Результат –
надприбуток для себе,а не для лісгоспу.
Що має від такого свавілля держава? Нічого доброго,бо
злодійство на Рівненщині процвітає. Чи не всі лісогосподарства
входять там у родинний бізнес Миколи Шершуна. Це з його
допомогою свого часу вміло була доведена до банкрутства
Березнівська сірникова фабрика. Для чого – відомо. Сьогодні вона
також належить клану і приносить прибуток передусім своїм
новим власникам. А вірніше – господарям.
Скільки ще терпіти лицемірство? З високих трибун говориться
одне,а робиться зовсім інше. Контролю за словом і ділом
як такого нема взагалі. Лісопереробні цехи з державних
перетворюються у приватні. Дубровиця,Клесів,Рокитне,Березне,
Соснівка,Клевань… Перелік можна продовжувати. На черзі нові
об’єкти. На біржові торги виставлено вже майно Клеванського
лісгоспу за адресою:м. Рівне,вул. Пушкіна,26. Мова йде про
гаражі і навіть готель. До речі,відповідний дозвіл Шершун видав
ще тоді,коли був головним лісовим комітетчиком. З метою
зменшення вартості майна на 30 відсотків торги проводилися
неодноразово,але остаточні так і не відбулися. Можливо,
не можуть домовитися,або не поставили до відома нового
керманича галузі.
А як пояснити той факт,що належну йому згорілу хату,а
точніше її руїни,зять Миколи Шершуна,директор Рівненського
лісгоспу,продав як новозбудовану і добротну Сарненському
лісгоспу? Лісгосп змушений був її відбудувати і передати в
користування комусь із родичів головного лісового мафіозі
Рівненщини,який у часи свого головування не гребував навіть
тим,що брав по 70 євро за метр кубічний за дозвіл на реалізацію
високоякісної продукції дуба. Як видно,не гребує сім’я злодіїв
у законі і маніпуляціями з майном. Якби таку впертість і
винахідливість та на користь держави,простих людей – ціни б їм
не було! А так…
Ще одна прибутково-злодійська схема полягає у тому,що в усі
цехи,які належать клану,лісгоспи поставляють сировину,за
яку проплата не здійснюється роками. Заборгованість сягнула
б грандіозних масштабів,якби в рахунок взаєморозрахунків
не виписувалися пиломатеріали,які з часом доводяться до
стадії «восьмого» сорту,списуються і реалізуються за
заниженими цінами зрозуміло для кого!
Працівники лісової галузі Рівненщини мали надію,що така ось
ситуація зміниться з появою нового керманича галузі,що усі ці
схеми будуть блоковані,повалені,і всі побачать нарешті жирну
крапку в кінці. Не судилося. Може через те,що і його прийняли
уже «в долю»,в родину,династію.
Ніхто не поніс до сьогодні відповідальності і за Олександрійську
аферу щодо відчуження 28 гектарів державної землі,яку
прихватизували згідно оформлених заяв працівників та,скоріше
за все,«мертвих душ». Ясно,що не тільки за дрова лісгоспів чи
лісництв члени клану Шершуна підкупляли виборців і ставали
депутатами різних рівнів з метою безпечнішого розкрадання
державного майна і ресурсів. Для цих людей нема нічого святого,
вони не гребують нічим,навіть пам’яттю своїх друзів,які
передчасно пішли з життя,і яким лицемірно клялися допомагати
їхнім дітям та сім’ям. Усе залишилося на словах. Мета була
одна – оформити на когось майно. Родини померлих товаришів
навпаки гнобляться сьогодні і в Клесові,і в Костополі,і в Сарнах,і
в Березному,і т.д.
Дійшло до того,що лісове господарство області стало
підсобним господарством мафії зі своїми дачами,прислугою. Один
лісгосп мусить дати цеглу,інший – цемент і т.д. Це десятки томів
кримінальних справ! Може закон про корупцію колись зрештою
запрацює? Бо чим далі в ліс – тим більше дров. Син Володимира
Грицайчука очолює відомі уже фірми «Тандем Світ» і «Ритм»,
куди також поставляється неоплачувана сировина з лісгоспів,
які змушені робити це,щоб уникнути великих неприємностей.
Обласне Товариство лісівників,яке очолює і дуже вихваляє Микола
Шершун,отримує кошти,які примусово стягує з лісництв в тому
числі й на утримання партійного офісу. Те ж саме з бензином,
підпискою на пресу. Несуть нещасні підлеглі гроші в конвертах,і
перед самим носом у держави її законні кошти використовуються
як добровільні внески.
Лицемірство і подвійний стандарт опанували галуззю. Дуті
цифри,неіснуючі показники. Коли Рівненський лісгосп поважна
комісія перевіряла по відводах дубових насаджень,вмілі аферисти
занизили їх загальну кубатуру на 30 відсотків. Оце розмах!
Таку кількість запасів сировини приховали,щоб продати за
готівку. Скандалу,однак,не було. Знайшли цапа-відбувайла (а
він знаходиться завжди,методи для цього напрацьовані різні –
від безкінечних відпусток до переміщень по посадовій драбині)
в особі лісничого. Для зятя Миколи Харитоновича приховати
зловживання не є проблемою,адже за гроші робиться все. І
продається,і купується. Навіть дарується,бо ні для кого не
секрет,що колишній голова комітету,попередник Миколи
Шершуна,пан Тимошенко отримав у подарунок від «вдячних
лісівників Рівненщини» автомобіль «Тойота»,який перебував на
балансі одного з державних лісгоспів. Цікаво,що за презентують
чи вже запрезентували новому керманичу?
За телефонною вказівкою Шершуна рахунки лісгоспам або
проплачуються,або ні. Таким чином створюються умови,за
допомогою яких у лісгоспів штучно крадуть показники,роблять
відстаючими,нерентабельними,автоматично переводячи в ранг
підконтрольних.
Але дивним чином усе перераховане сходить з рук для
організованого угрупування сватів-аферистів. З мовчазної згоди
гнобленого і обдуреного люду,який стояв і аплодував Миколі
Шершуну,коли той відкривав в Костополі свій мавзолей під
назвою «музей лісу». Чому так? Вибори ідуть…
Напишіть відгук
Пробачте,щоб відправити коментар,маєте увійти в систему.