Подорож швидкісним потягом Hyundai з Львівського Трускавеця до Київської Дарниці перетворився на сценарій до фільму жахів. Після того,як швидкісний потяг на швидкості протаранив навантажувач та злетів з рейок пасажирів довго не випускали з вагонів. Як у своєму фейсбук повідомляє пасажирка Ірини Микичак,люди спершу подумали,що стався теракт,у салоні почало тхнути паливом. Коли врешті розпочали евакуацію усіх пасажирів потяга виводили на зовні лише через одні двері. Люди в темряві не знали де вони знаходяться,самотужки шукали вихід на дорогу,блукали у темряві колією та дерлися на перони.
Розповідь пасажирки подаємо без змін:
«Сьогодні вночі мала нещастя стати безпосереднім учасником аварії на залізничному транспорті (слава Богу без жертв). Я не збиралась нічого писати про цю пригоду на цілий світ. Ну злякалась,знервувалась,втратила зайвий час. Але от почитала в новинах як виявляється Укрзалізниця «потурбувалась» про своїх пасажирів і аж розчулилась.
От як можна так безсовісно,вибачайте,брехати. Може краще перепросити людей,які купили зовсім недешеві квитки на Інтерсіті (Хюндай),щоби заїхати з комфортом зі Львова до Києва. Але за 10 хв. до закінчення поїздки в 22.45 сталася аварія. Був легкий стрес,полетіли на голови речі з полиць,здалося,що ми мало не злетіли з колії. Розгублені стюарди почали безтолково носитися вагонами. Запахло бензином. Люди почали між собою обговорювати чи раптом це не теракт. На питання пасажирів що сталося відповіді не було. Лише через 15 хвилин оголосили,що технічна зупинка буде тривати 30 хв. Виключили кондиціонери. Врешті десь ще за 15 хв. один із стюардів дав команду всім пасажирам рухатись вагонами на вихід до першого вагона. Створилася черга на 9 вагонів. Евакуація пасажирів на вулицю через одні двері тривала біля 40 хвилин. Молоді і старі,з дітьми і речами скакали з метрової висоти в темряві на колію (правда подавали руку). Потім ми почали видиратися на перон якоїсь невідомої маленької зупинки висотою вище метра. Вдавалося не всім це зробити,тому рушили колоною темною колієї до найближчого переїзду. На каблуках,з сумками,під ногами щось шастало. Переїзд на щастя виявився десь за 500 метрів. Ніхто з нас не знав де ми знаходимось.
Дякуючи мобільним телефонам дізнались,що десь в районі Біличів. Вийшли на трасу,ловили попутки,маршрутки,пробували пояснити диспетчерам радіотаксі куди вислати машину. Так з горем пополам добирались хто як міг.
Укрзалізниця ніяких спецвагонів за нами не висилала,жодної притомної інформації чи вибачення від персоналу поїзда Інтерсіті ми пасажири не отримали. Але не в тім вже зрештою річ. Найбільше мене особисто стурбувало те,що персонал цього поїзда не володіє елементарними навиками роботи з пасажирами,не вміє себе вести у нестандартній ситуації,немає чіткого протоколу дій для порятунку пасажирів. От це біда!
Особливо у сьогоднішній непростий час. Тому хто,панове,має доступ до відповідальних осіб Укрзалізниці роз’ясніть їм там у кабінетах,що не рапортувати брехнею треба,а терміново починати вчити,тренувати як належно персонал»,– написала пасажирка.
Фото:Izvestia
Напишіть відгук
Пробачте,щоб відправити коментар,маєте увійти в систему.