Що впало,те пропало – український підхід до викрадених авто

Україна давно славиться по всій Європі своїм парком автомобілів преміум-класу,які з шиком роз’їжджають по роздовбаних дорогах. Більшість із сотень тисяч престижних авто придбані бізнесменами і чиновникам цілком офіційно за чесно і не дуже зароблені грошенята. Правда,є серед авторозкоші і "темні конячки",законні власники яких,будучи громадянами інших країн,навіть не здогадуються,як далеко і «високо» заїхали їхні сталеві коні. Та навіть після виявлення українськими правоохоронцями викрадених,наприклад у Європі,автомобілів їхнім господарям не варто радіти. Органи влади запросто можуть конфіскувати викрадений автомобіль,а потім... передати його в користування тому чи іншому чиновникові. Або ж автомобіль узагалі може зникнути зі штрафмайданчика у невідомому напрямку. Хтось скаже:«Ну й добре,нема чого бюджетні гроші тринькати на дорогі авто,хай чиновники конфіскатом користуються. Тим паче,що колишні господарі зі Штутгарта чи Праги вже давно одержали компенсацію від своїх страховиків». Але ж це фантастичне беззаконня з погляду законодавства будь-якої цивілізованої країни,особливо якщо врахувати,що займаються ним саме ті структури,які покликані стояти на сторожі справедливості...       

Що впало,те пропало – український підхід до викрадених авто

Всім добре відомий скандал навколо викраденого позадорожника Mercedes GL 420,на якому їздив міністр юстиції Олександр Лавринович. Як писали ЗМІ,автомобіль було викрадено 28 січня 2010 року у Штутгарті (Німеччина) і контрабандним шляхом ввезено до України. 2 листопада 2010 року цей Mercedes за рішенням ужгородського суду було конфісковано і фактично легалізовано як вилучений на користь держави. Найсмішніше у всій цій історії,що навіть після того,як міністр юстиції визнав,що їздив на викраденому автомобілі,повертати позадорожник його власникові Мін’юст відмовився.

«А до чого тут німецькі власники,якщо є рішення суду у кримінальній справі і конфісковано не один автомобіль,а всі,що потрапили до України. Автомобіль не буде повернуто,він залишається у державній власності»,– заявив Лавринович на одній із прес-конференцій.

Тим часом на початку 2012 року Mercedes Benz Bank нагадав про свої права на джип,який стояв у гаражі Міністерства юстиції. Як повідомила Deutsche Wellе,Mercedes Benz GL 420 з номером кузова WDC164821A522903,який у 2010 році було викрадено в Німеччині,а потім конфісковано в Україні на користь держави,згідно з німецьким законодавством,залишається власністю Mercedes Benz Bank.

Навіть не хочеться думати про те,яке уявлення склалося в Європі про українське Міністерство юстиції після цього випадку. Але гірше те,що це не тільки не поодинокий випадок для України,а й далеко не перший для самого Мін’юсту.

За словами глави агентства з повернення викрадених автомобілів COBRA,адвоката Стефана Решка, міністерський Mercedes Benz GL 420 – уже третій викрадений автомобіль,який йому доведеться відсуджувати у Мін’юсту.

«У 2005 році ми повернули машину Renault Espace,яку передали Департаменту Державної виконавчої служби (ДВС) Мін’юсту. Цей автомобіль раніше належав чеській прокатній компанії AVIS,його було вкрадено у неї,а Міністерство юстиції його привласнило. Ще тривав судовий розгляд в ужгородському суді,а державні виконавці,не чекаючи рішення,передали автомобіль у відання одного з департаментів Міністерства юстиції,– розповів адвокат. – Нам довелося судитися спочатку з місцевими органами виконавчої служби,а потім ще й із Мін’юстом близько двох з половиною років,але врешті-решт машина таки повернулася до власника».

Крім того,Решко повідомив,що близько п’яти років тому у Мін’юсту вдалося відсудити Audi А6,яке раніше було вкрадено у німецького громадянина в Угорщині,але потім воно перейшло у власність німецької страхової компанії. На цій Audi так само встиг поїздити один зі співробітників Міністерства юстиції.

Решко вважає,що історія з Мін’юстом зовсім не виняток,а лише приклад системного підходу української влади до викрадених у Європі автомобілів,що опинилися на території України. На його думку,всі такі випадки – потенційні позови до української держави з боку власників викрадених автомобілів. «Поки що прецедентів не було,але якщо іншого виходу не буде,з`являтимуться позови. Якщо раніше у Європі воліли махнути рукою на таку машину,то зараз,після того як ми показали,що можемо домогтися повернення 10-15 машин на рік,ставлення почало змінюватися»,– наголошує адвокат.

Викрадення викраденого

Говорячи про системний підхід до відчуження викрадених автомобілів на користь держави,а точніше – держчиновників,не можна не навести декілька прикладів. За словами Решка,сьогодні він веде більше десяти справ стосовно викрадених у Європі і РФ автомобілів,повернення яких законним власникам гальмується українською стороною.

Так,автомобіль BMW X6,викрадений у Німеччині,конфісковано на користь держави. Справа про повернення на користь страхової компанії SOVAG слухається зараз в ужгородському суді.

Автомобіль BMW M3,викрадений у Німеччині,конфісковано на користь України. Ужгородський суд ухвалив рішення повернути авто на користь страхової компанії ALLIANZ,проте його оскаржила прокуратура Закарпатської області і Державна виконавча служба Ужгорода.

Автомобіль BMW X6,викрадений в Італії,конфісковано Управлінням юстиції в АР Крим. Севастопольський апеляційний суд ухвалив рішення повернути авто на користь СК ALLIANZ,однак воно не виконується.

Автомобіль BMW X6,викрадений у Росії,конфісковано Управлінням юстиції в АР Крим. Рішення Севастопольського апеляційного суду про повернення на користь СК "РОСНО" не виконується.

І так далі і таке інше. При цьому зауважте,що всі автомобілі як на підбір,якщо не позадорожник преміум-класу,то вже як мінімум «трійка» BMW у спортивній модифікації. Аякже,це хай десь в Австрії чиновники вищого рангу катаються на Skoda Octavia,наші так принижуватися не стануть. Якщо побоюються,що начальство за дорогі машини може й насварити,то підуть на штрафмайданчик,дивись і підберуть щось симпатичне. Шкода лише,що найцікавіші екземпляри на цих штрафмайданчиках не затримуються.

За інформацією Решка,зі штрафмайданчика Печерського РВВС міста Києва не так давно «виїхав» у невідомому напрямку Volkswagen Touareg,викрадений у Росії. Така ж доля спіткала і Bentley Continental,викрадений у Москві. Ще рік тому зі штрафмайданчика Святошинського РВВС було викрадено Jeep Grand Cherokee з австрійською пропискою.

Невже наша міліція,хоча б з відчуття самоповаги (адже викрали не в когось там,а в самих міліціонерів),не могла знайти таке помітне авто,як Bentley Continental?

Решко розповів,що Вentley було викрадено у Москві в 2010 році,а потім затримано у Києві,де на нього вже були оформлені підроблені документи. «Справу по цій машині провадило  Печерське райвідділення МВС. Зараз я веду листування з Печерським РВВС і намагаюся з`ясувати,де сьогодні перебуває цей автомобіль. Але наразі мені ніхто так і не надав цієї інформації. Автомобіль перебував у приватному володінні,але після викрадення і виплати страховки його власникові авто належить страховій компанії,якій дуже важко пояснити,що відбувається в Україні з її машиною»,– нарікає адвокат.

Зарубіжні страхові компанії,за його словами,в принципі не можуть зрозуміти,чому автомобілі,які числилися як викрадені і були виявлені українськими правоохоронними органами,потім зникають з їх же поля зору.

Наразі залишається обмежитися констатацією непривабливих фактів,хоча хотілося б чути,як правоохоронці і законодавці,стурбовані репутацією країни,борються з таким бізнесом. І бачити результати цієї боротьби. Хоча б маючи на увазі,що за декілька місяців відбудеться Євро-2012,яке вже набило оскому,а значить,тисячі зарубіжних туристів на власних авто перетнуть наш кордон...

Петро Черних (УНІАН)

P.S. Важко втриматися,щоб не навести приклад з власного життя. Років п`ять тому мій знайомий купив Volkswagen Passat,скориставшись при цьому однією спірною,з погляду законодавства,схемою. Більшість,напевно,знають,що в Україні існувало і зараз існує багато всіляких варіантів,як понизити вартість автомобіля під час його ввезення в країну. Можна зі стовідсотковою гарантією стверджувати,що автомобіль,про який іде мова,серед викрадених не числився,а був придбаний на цілком законних підставах,хоча й у сусідній країні (формально авто належало громадянинові Молдови,а в Україні експлуатувалося за дорученням). Знайомому не пощастило,невдовзі його зупинили співробітники ДАІ,у яких,мабуть,була «рознарядка» затримувати саме «молдавські» автомобілі. Він засмутився,але не так щоб дуже – за найгірших розкладів йому загрожував великий штраф. Тільки у разі обтяжливих обставин можна було побоюватися залишитись без машини,але таких ніби не було. Та й взагалі,за укромолдавськими довіреностями у нашій країні тоді їздили тисячі авто. Але не цього разу – автомобіль конфіскували,і поки знайомий намагався повернути його через суд,у машини знайшовся новий власник. І хто б ви думали? Правильно,Державна виконавча служба Міністерства юстиції,а точніше,один з її регіональних співробітників. На цьому справа й закінчилося – який же суддя при здоровому глузді піде проти департаменту Мін’юсту? Вся ця історія до того,що ще не відомо,кому гірше – іноземцям,чиї машини зникають на території України,наче кораблі у Бермудському трикутнику,чи українцям,які в цьому трикутнику живуть.