Тижневики:про нетерпимість українців та нелюбов до Hyundai

Преса:потяги Hyundai в Україні так і не прижилися

Результативність "антифашистських" мітингів,розчарування потягами Hyundai,нетерпимість серед українців та річниця депортації кримських татар – в огляді українських тижневиків.

Антифашистські марші марні?

Газета "Дзеркало тижня" скептично оцінює шанси Партії регіонів мобілізувати своїх прихильників за допомогою "антифашистських" маршів .

Як визнали нещодавно регіонали,мета цих акцій – домогтися заборони діяльності ВО "Свобода". Але це лише верхівка айсберга,зауважує видання:"Роздуваючи істерію,технологи Януковича намагаються нав'язати країні повтор "обробного" сценарію 2004 року - "свої" та "фашисти".

"Чи згуртуються жителі Донбасу та інших регіонів у боротьбі проти політичних представників "лігва" неофашизму?" – на це питання у "Дзеркала тижня" негативна відповідь. На думку газети,технологія "регіоналів" принесе результат,але він буде неадекватний витратам.

"Кабмін все ж планує закупити чотири пасажирські швидкісні поїзди - цього разу у Крюківського вагонобудівного заводу. Вони,як і електропоїзди Hyundai,можуть рухатися зі швидкістю до 160 кілометрів на годину,але коштують дешевше - 200 мільйонів гривень за поїзд"

"Щоб стати "неофашистами" в очах старшого покоління,"свободівці" мають бути агресивними і настирливими. Наділеними владою. Схильними до насильства. "Свобода" на сході України так не поводиться",- пише газета.

Партія регіонів,на думку автора,спокусилася привабливістю антифашистських гасел,але тим самим розставила собі багато пасток.

"Ідеологи Партії регіонів запропонували піти в минуле,щоб уникнути розмов про сьогодення. Але це занадто близьке минуле,досі пов'язане з сьогоднішнім днем міцними нитками алюзій,асоціацій та паралелей",- підсумовує "Дзеркало тижня".

Hyundai не до уподоби

Швидкісні поїзди Hyundai так і не здобули популярності серед українців,пише журнал "Фокус",аналізуючи рік роботи корейських експресів на вітчизняних залізничних шляхах.

"В середньому кожне друге місце у вагоні залишається порожнім. Загалом з моменту впровадження швидкісного руху послугами поїздів "Український експрес",вони ж "Інтерсіті-плюс",скористалися 1,2 мільйона осіб. Це лише 1% всіх пасажирів українських потягів далекого прямування в 2012 році",- повідомляє тижневик.

Найпопулярнішим за підсумками року став напрямок Київ-Харків. Окрім нього,прибуток приносять і дніпропетровські маршрути. А от львівський і донецький рейси збиткові,адже заповнюються лише на третину,додає видання.

Не вражають поїзди Hyundai і експертів – ані швидкістю,ані надійністю. "Виграш у часі - година,максимум дві",- констатує глава Вільної профспілки залізничників Володимир Козельський. Якщо відносно низьку швидкість експресів можна пояснити поганим станом залізничних шляхів,то часті поломки – це вже наслідок технічних проблем поїздів.

"Зокрема,через морози замерзала вода у гальмівній системі,ламалося обладнання даху електропоїздів та перемикачі джерел електроживлення",- нагадує тижневик.

Розробники обіцяють вирішити всі технічні проблеми до наступної зими. Оптимістично налаштований і уряд.

"Кабмін все ж планує закупити чотири пасажирські швидкісні поїзди - цього разу у Крюківського вагонобудівного заводу. Вони,як і електропоїзди Hyundai,можуть рухатися зі швидкістю до 160 кілометрів на годину,але коштують дешевше - 200 мільйонів гривень за поїзд. Кожен з експресів Hyundai обійдеться дорожче - близько 300 мільйонів гривень з урахуванням запчастин",- зазначає "Фокус".

Нетерпимість як національна ідея

Прогрес у державі гальмується через те,що українці не хочуть чути і поважати один одного,констатує журналіст Вахтанг Кіпіані у своїй колонці в журналі "Корреспондент".

Аналізуючи свій досвід спілкування в інтернеті та поза ним,пан Кіпіані доходить невтішного висновку:"Нашій людині обламати того,хто працює,робить,трудиться,- простіше простого. А вже штовхнути того,хто оступився,помилився - просто,як води попити. Ми піднімаємося тільки на приниженні іншого".

"Досвід націй і країн,які набагато успішніші,аніж ми,говорить про те,що треба вміти об'єднуватися. Для великих цілей. Одна з них - поважати людину. Особливо,несхожу на тебе"

Вахтанг Кіпіані

Ілюстрацій цьому безліч:анонімні коментарі в провідних інтернет-виданнях,безпідставна критика будь-яких нових проектів,а також - що найбільш актуально у травні – нескінченні суперечки щодо Другої світової війни.

"Йде велика вітчизняна віртуальна війна. За що? Та за що завгодно - хоча б за або проти георгіївських стрічок,за бандерівців або за бандероловів",- обурюється пан Кіпіані.

Віртуальні дебати позначаються і на реальному житті,де "виняткова нетерпимість" до чужої думки стала справжньою національною ідеєю. Ситуацію треба змінювати,наголошує журналіст:"Кожен має право на помилку. Кожен має право на приватність. Кожен має право на те коло спілкування,яке сам собі обрав. Не кажучи вже про те,що ми не зобов'язані слухати кожного,хто вирішить висловити в обличчя все,що у нього наболіло. І взагалі,іноді змовчати означає зберегти мир".

"Досвід націй і країн,які набагато успішніші,аніж ми,говорить про те,що треба вміти об'єднуватися. Для великих цілей. Одна з них - поважати людину. Особливо,несхожу на тебе",- резюмує пан Кіпіані.

Річниця депортації

Запланований на суботу траурний мітинг в Сімферополі,присвячений річниці депортації кримських татар,стане свідченням "провальної політики" місцевої влади щодо цього народу,пише газета "Комментарии".

"День пам'яті жертв депортації - це поділка на шкалі,яка дозволяє щорічно підбивати підсумки взаємин між кримськими татарами і керівництвом автономії. Для прем'єра АРК Анатолія Могильова ці підсумки сумні. Якщо на окремих ділянках поля ним і здобуті перемоги,то війна в цілому вже здається програною",- констатує видання у статті "Татарсmкий триптих Могильова".

Аналізуючи діяльність кримської влади щодо кримських татар,президент Центру близькосхідних досліджень Олександр Богомолов зауважує,що уряд Могильова діє у стилі колоніальних держав:"Він намагається створювати маріонеткові фігури,підтримувати їх і потім заявляти перед міжнародною громадськістю,наприклад,перед тими ж профільними комітетами ОБСЄ,що ми ведемо діалог з кримськими татарами і враховуємо їхні інтереси".

"Але,боюся,ні терміну "діалог",ні дуже корисних політичних концептів уряд Криму не знає. У нас думають,що якщо ти при владі,то змінитися повинно все навколо тебе",- цитує видання експерта.

Підготувала Яна Люшневська,Служба моніторингу BBC.