Зберегти


|      

У Львові біля "Леополіса"ніхто не допоміг хлопцеві,що побився з …–Гал

    І далі:"Всі інші прохожі цього
    не чули,або їм було байдуже! Швидше за все байдуже - добре почуватися лайном у
    цьому світі. Почалася гостра розмова де у мою сторону звучали фрази - "ти грида
    бандеровская","западное чмо" і т.д. Із машини вийшла ще якась жінка 30-35 років
    і чоловік віком 35 років зростом приблизно 2м. Також прозвучала від нього
    "чудова" фраза - "Ти думаєш тобі хтось допоможе" - на що я відповів - ні! Так,
    на мої спроби пояснити львів'янам хто ці три особи - я побачив цілковиту
    байдужість. Це той Львів якого я не бачив раніше! 

    Розмова довго не тривала -
    почалася бійка нерівними силами. Після того як "лисий" впав - я відчув по голові
    удар важким предметом. Це була та жінка,а чим вона мене вдарила так і не знаю,
    був тільки сильний удар. І тут зненацька хтось мене кусає за праве вухо. Це був
    той самий "лисий"! Ситуація дестабілізувалася - так як не можливо одною рукою
    відбиватися від жінки,коли твоє вухо міцно тримають зубами! 

    Бійка закінчилася,
    нас роз'єднали,коли я боровся на землі із "лисим",а та дурепа копала мене по
    ниркам. Так і сталося - мені відкусили кусок вуха,натовп зібрався,але ніхто не
    хотів допомагати,крім моїх нових друзів! Було людей 30-40 які оточили нас
    навколо,були таксісти,яких я просив заблокувати машину - але всім було
    байдуже. Ось це "Безпечне місто" - ось ця моральна столиця України - де у центрі
    кричать - "слава путіну",а всім насрати! Ось воно "класне" львівське
    життя!

    Запам'ятайте люди цю морду,ці номера - і якщо хтось знає про цю
    особу,хто це,де її можна знайти пишіть мені у приват,буду дуже вдячний.
    Це
    був я,і я поважаю себе як людину,як Українця. Я оцінив ситуацію,і я знав на
    що я йду! Було важко! Підтримки так і не було! Але це міг бути дехто інших,
    дехто гірше фізично підготовлений! Щоб тоді було я не знаю,але у цей вечір мені
    було стидно за львів'ян. Хоча з іншої сторони справжні львів'яни на
    сході!

    ПС. День перед тим,на творчому вечорі Анастасії Дмитрук,солдати АТО із 80-ї бригади подарували мені значок ВДВ - кажучи "Щоб свої тебе на сході впізнавали!" Це було дуже приємно! Цей значок пройшов вже своє хрещеня,але ворог уже і у нашому місці! Львів уже не є безпечним! Бережіть себе!
    Слава Україні!".

Напишіть відгук