У центрі Львова побили активіста за зауваження росіянину щодо …

Як написав Богдан Оліярчук на своїй сторінці в соцмережі Facebook,гуляючи вечором по Львові з поетесою Анастасією Дмитрук і своїми новими друзями після творчого вечора у Дрогобичі 13 вересня,він наткнувся на AUDI A6 із російськими номерами «р147мн 77» у центрі міста,на Театральній (біля «Леополісу»). Усе було спокійно,поки чоловік віком приблизно 35 років,«лисий»,не побачив на юнакові футболку з гербом України і написом «Це моя і твоя війна» і вирішив крикнути! «Слава Путіну!»

Далі подаємо текст Б. Оліярчука без змін:«Довго я не чекав щоб зробити йому зауваження. Але чомусь це зробив тільки я! Всі інші прохожі цього не чули,або їм було байдуже! Швидше за все байдуже – добре почуватися лайном у цьому світі. Почалася гостра розмова де у мою сторону звучали фрази – «ти грида бандеровская»,«западное чмо» і т.д. Із машини вийшла ще якась жінка 30-35 років і чоловік віком 35 років зростом приблизно 2 м. Також прозвучала від нього «чудова» фраза – «Ти думаєш тобі хтось допоможе» – на що я відповів – ні! Так,на мої спроби пояснити львів'янам хто ці три особи – я побачив цілковиту байдужість. Це той Львів якого я не бачив раніше! Розмова довго не тривала – почалася бійка нерівними силами. Після того як «лисий» впав – я відчув по голові удар важким предметом. Це була та жінка,а чим вона мене вдарила так і не знаю,був тільки сильний удар. І тут зненацька хтось мене кусає за праве вухо. Це був той самий «лисий»! Ситуація дестабілізувалася – так як не можливо одною рукою відбиватися від жінки,коли твоє вухо міцно тримають зубами! Бійка закінчилася,нас роз'єднали,коли я боровся на землі із «лисим»,а та дурепа копала мене по ниркам. Так і сталося – мені відкусили кусок вуха,натовп зібрався,але ніхто не хотів допомагати,крім моїх нових друзів! Було людей 30-40 які оточили нас навколо,були таксисти,яких я просив заблокувати машину – але всім було байдуже. Ось це «Безпечне місто» – ось ця моральна столиця України – де у центрі кричать «слава путіну»,а всім насрати! Ось воно «класне» львівське життя!

Запам'ятайте люди цю морду,ці номера – і якщо хтось знає про цю особу,хто це,де її можна знайти пишіть мені у приват,буду дуже вдячний.

Це був я,і я поважаю себе як людину,як Українця. Я оцінив ситуацію,і я знав на що я йду! Було важко! Підтримки так і не було! Але це міг бути дехто інших,дехто гірше фізично підготовлений! Щоб тоді було я не знаю,але у цей вечір мені було стидно за львів'ян. Хоча з іншої сторони справжні львів'яни на сході!

П.С. День перед тим,на творчому вечорі Анастасії Дмитрук,солдати АТО із 80-ї бригади подарували мені значок ВДВ – кажучи «Щоб свої тебе на сході впізнавали!» Це було дуже приємно! Цей значок пройшов вже своє хрещення,але ворог уже і у нашому місці! Львів уже не є безпечним! Бережіть себе!

Слава Україні!»