«Toyota Camry», яка рухалася на значній швидкості,втратила керування і почала перевертатися. В автомобілі перебувало шість осіб. П’ять із них отримали травми різної ступені важкості та були госпіталізовані до Хмільницької ЦРЛ. Шоста 26-річна пасажирка авто померла дорогою до лікарні. Як стало відомо,наступного дня в лікарні помер ще один з пасажирів,хоча медики до останнього боролися за його життя.
Серед потерпілих – і Петро Юрчишин,засновник і директор агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит»,який їхав в автомобілі «Lexus». У результаті зіткнення автомобілів він отримав незначні тілесні ушкодження. А його автомобіль зазнав серйозних пошкоджень. Були всі підстави вимагати від винуватця ДТП компенсації за ремонт автомобіля. Але Петро Юрчишин не робитиме цього.
- Як я можу вимагати компенсацій,якщо у людей така трагедія? – каже Петро Юрчишин. - Це було б не по-людськи. Водієві й так доведеться жити з важким тягарем до кінця днів,адже через його необережність двоє людей загинули,ще двоє отримали важкі травми. Машину я можу відремонтувати,а от життя людини вже ніхто не поверне. Молю Бога,щоб лікарі зуміли врятувати травмованих і повернути їм здоров’я.
Повною несподіванкою для водія «Тойоти» було те,що Петро Юрчишин не просто заявив,що не претендує на компенсацію за заподіяну шкоду,а ще й старався заспокоїти його,винуватця трагедії,і надавав усіляку допомогу потерпілим. Більше того – Петро Васильович і його родина відвідують потерпілих у лікарні,купують ліки і приносять їжу.
Винуватець аварії і її жертви – родичі. Живуть у Чернівецькій області. Усі вони належать до громади Євангельських християн-баптистів. Розділити їхнє горе прийшли і приїхали не лише рідні і друзі,а й місцева громада ЄХБ. У родину прийшло подвійне,навіть потрійне горе:двоє загиблих,двоє важко травмованих і одна людина з величезним тягарем вини за скоєне. Водій,який спричинив аварію,у страшному розпачі. Він не може пояснити,що сталося:можливо,він заснув за кермом,адже поїздка відбувалася пізно вночі – вранці треба було встигнути на літак у Борисполі. Лише через кілька днів він зміг говорити про те,що відбулося. Він щиро вдячний медикам за професіоналізм і чуйність. Дякує й Петрові Юрчишину за велику людяність:
- Ця людина нам у прямому і в переносному значенні слова подала нам руку і серце,підставила плече. Він міг би мати до мене претензії,бо я перед ним завинив,а натомість заспокоював і всіляко допомагав,провідував нас у лікарні. Я йому дуже вдячний. Це людина з великою душею.
Люди,які знайомі з Петром Юрчишиним,цьому не здивуються. Вони знають,що Юрчишин уміє розділити чужий біль,адже йому й самому довелося зазнати горя. Кілька років тому у ДТП загинув його син. Та трагедія розділила його життя на «до» і «після». Він і досі вчиться з цим жити. І добре знає,як важливо відчувати розуміння і підтримку.
Напишіть відгук
Пробачте,щоб відправити коментар,маєте увійти в систему.