Журнал "Країна" №109 за 16.02.2012
"Восемь из десяти моих покупателей – белорусы. Если бы не они,мы бы в кризис пропали"
"Восемь из десяти моих покупателей – белорусы. Если бы не они,мы бы в кризис пропали"
1/4
Приїжджі з Гомеля ідуть від гуртівень,розташованих на вулиці Щорса в Чернігові. Вони купили по кілька пачок дитячих підгузків,бо в Білорусі такі товари на третину дорожчі
Торік білоруський рубль знецінився відносно долара майже втричі. Жителі Білорусі їздять до Чернігова – купують дешевші,ніж у них,одяг,побутову хімію,сало. Тисячу білоруських рублів прирівнюють до одної гривні – рахувати дуже зручно. Від Чернігова до кордону з Білоруссю 66 кілометрів
Найбільше білорусів біля гуртівень на вул. Щорса. Їхня територія поділена на дрібні крамниці.
До чорного Renault з білоруськими номерами підбігає чоловік років 35. Кишені його куртки відстовбурчені,звідти видно рожеві й зелені купюри.
– Рубли белорусские есть? – запитує водія припаркованої на стоянці автівки. У роті блищить золота коронка.
– Німа,– відповідає той,запихаючись бутербродом із ковбасою. Обличчя червоне від морозу.
– В прошлом годе мне стыдно было предлагать рубль наш. Совсем не ценился. Все отворачивались,– розказує Віктор Антоненко,47 років. – А сейчас спрашивают. Мы почти с Гомеля,деревня Васильевка. А все потому,что у нас топливо дешевое. У вас солярка,написано,– 9,5 гривен,у нас – 6,3. Сюда можна ввезти полный бак и канистру. Но я доллары взял. Вот сына женю,у вас дешевей скупиться.
Прошу пустити погрітися в салон.
– А я вам верю и не верю. Может,вы из органов? – Антоненко виходить із машини,вдивляється в журналістське посвідчення.
Підходить його майбутня сваха – Ірина Окуленко,39 років,чорнява,в штучній плямистій шубі.
– Присматривала у вас краску для волос. У нас 46–47 тысяч (46–47 грн. – "Країна"),у вас – 22–23. Пока больше ничего толкового не видела. Туфли у вас никакущие,наша обувь лучше,– каже. – И еда у вас невкусная,колбасы особенно – как бумагу жуешь. У нас еще не научились стоко заменителей засовывать. Наша самая дорогая сыровяленая колбаса 65 тысяч стоит – она же во рту тает,у вас такой и по 100 нет.
Діти Віктора та Ірини – кремезний хлопець і вагітна дівчина в короткій спідничці – запихають у багажник три пакети з обухівським туалетним папером.
– Пока это все покупки,– сміються. – В два раза ваша бумага дешевей.
– Наши многие ездют сюда. Собираются вместе в одну машину или автобус,чтобы дешевее было. Раз поехали сами:соседка так кричала,что не взяли ее с собой. А что я? Я тут больше как водитель,– каже Віктор.
Запрошує до авто – грітися.
– Доллар нас подвел,был 3 тысячи,а щас почти 9. У меня 6 миллионов лежали в банке:это было 2 тыщи долларов,а щас меньше одной стало. Обидно. Жена говорит:"Пережили Чернобыль,перестройку и это переживем". Но все равно нормально в Беларуси жить! Зарплату потихоньку добавляют,пенсию. У меня теща полтора миллиона получает (1,5 тис. грн. – "Країна"). Сын работает в Гомеле на "Сельмаше",в прошлом месяце получил 3,5 миллиона (3,5 тис. грн. – "Країна"). Я – шофер в колхозе,летом зарплата 3 миллиона была. Йость огорода гектар. За него плачу совсем маленький налог. На ваши деньги 20 гривен в год. Кали больше узять,это называется аренда и будет стоить больше.
Просимо дозволу сфотографувати його.
– Не фотографируйте,а то палитику яку пришиют,– відвертається,затуляє обличчя коміром дублянки. – Наш президент,как бы хто шо ни говорил,он за народ болеет. Если бы не йон,Белоруссию растянули бы,она не состоялась бы как государство. До Лукашенки пенсию не платили,говорили:откуда гроши брать? А он пришел и платит,и неплохую. И директор в моем колхозе очень хороший. Я гавару:"Васильич,надо сена корове". – "Иди на поле,возьми скоко нужно". А дочка получила президентский дом – как молодой специалист. Она учитель,муж – учитель,дом дали за 120 миллионов (120 тис. грн. – "Країна"). Все поклеено,покрашено,заходи – живи. Правда,если раньше пили мужики,то зараз и женщины. Одна пила до тех пор,пока газ отключили. У нас,если долг за газ есть,срок маленький дают справиться,а потом отключают. Не смотрят:мороз – не мороз,дети – не дети.
У вікно машини стукає смуглявий молодий чоловік у чорній дублянці. Пропонує купити в нього телефон Nokia. Білорус мотає головою.
– Я за вашего Януковича болел,он лучше Ющенко. Тот тянул вас на Запад,а Западу мы не нужны. Жалейте свого президента,лучше не будет. От побачите.
Центральний ринок розташований на перехресті проспектів Миру й Перемоги. На металевій огорожі вивіска "Парковка для гостей из Белоруссии". На безкоштовній стоянці лише три автівки з білоруськими номерами.
Продавець люстр Ростислав Герасименко,33 роки,тримає картонний стаканчик із кавою. Він у хутряній шапці,яка закриває вуха,і добротних черевиках.
– Восемь из десяти моих покупателей – белорусы,– каже Ростислав. – Если бы не они,мы бы в кризис пропали. Белорусы тогда весь черниговский бизнес поддержали. Сейчас меньше уже едут:кто работает в России или хорошо дома получает. Дорогие люстры по 1500 гривен берут. У них ассортимента такого нет и дороже стоит. У нас всетаки порт в Одессе,из Китая поставки дешевые.
У продуктових рядах продавці стрибають у валянках:мороз –15 °С. Лотки завалені білоруськими сосисками,маслом,сирами.
Допитуюся у продавчині,яка натягла голубий фартушок на старий пуховик,звідки в неї так багато білоруського товару,якщо через кордон людині дозволено перевозити лише 2 кг.
– Идите,идите,девушка,отсюда,– відвертається й запалює сигарету.
– Видно,у ее хозяина дырка на границе есть,договаривается о больших поставках,– затинаючись,пояснює невисокий хлопець у сірих валянках.
Сергій,21 рік,чекає біля автобуса на матір. Біля нього на снігу картонний ящик із халвою і великий пакет із чаєм.
– Я из Гомеля. У нас бизнес такой:сюда везем колбасу,сосиски,сыр. По 2 килограмма можно в одни руки разной продукции,главное,на сумму не больше 50 евро. Продукты отдаем вашим предпринимателям на реализацию,а сами покупаем тут конфеты "Белиссимо","Нуга" ,"Тоффи". У нас они дороже вдвое. Сало ваше летом мешками возили,а сейчас по 5 килограмм токо можно. У него шкурка тоненькая,а об наше могут зубы потрескаться. И стоит 30 гривен,а наше 60. Можно приезжать раз в неделю. Я рыпнулся два,так чуть таможня белорусская не выгнала.
Пришлось врать,что на именины надо.
Навпроти податкової інспекції у підвалі сексшоп "Все для кохання". Його власник Борис Ольчибеков,43 роки,пускає до невеликої кімнати без вікон. Вітрини заставлені вібраторами,на стінах розвішана ажурна білизна.
– Насколько я знаю,в Беларуси есть всего два сексшопа,– на пальці Бориса блищить обручка. – Конечно,работают интернетмагазины,но людям хочется пощупать,увидеть живьем. У меня каждый четвертый покупатель – белорус. Берут у кого на что есть деньги. Вот позавчера один мужик заходил. Для стимуляции клитора жене взял в подарок вибратор "бабочка".
Найбільший секондхенд у місті "Шиворотнавыворот" займає триповерхівку по вул. Щорса.
– Дешевые белорусские вещи выкинешь после двух стирок,– каже 30-річна Кіра Янович із Гомеля. Вона несе в примірочну кілька вішалок з кофтинами. – А те наши марки,которые шьют одежду хорошо,стоят,как крыло от самолета. Я бываю в секонде часто – покупаю новые стоковые вещи,совершенно неношеные и нестираные.
Кіра платить 97 грн за жовтий спортивний светр ірландського виробництва й буряковий із Німеччини.
Коротко стрижена адміністраторка Марія Осипенко,47 років,веде до стелажів,забитих м'якими іграшками. Пропонує за 7 грн жовтого дракончика.
– Таке враження,що в білорусів нема секондхенду,– сміється. – Буває,на 1500 гривень набирають для себе одягу.
Найбільше подорожчали:
1. Послуги залізничного міжнародного сполучення – 295,1%.
2. Послуги дошкільних установ – 288,8%.
3. Рибні консерви – 285,9%.
4. Риба й морепродукти – 271,5%.
5. Послуги повітряного транспорту – 262,1%.
6. Туристичні послуги – 260,8%.
7. Олія – 257%.
8. М'ясо та птиця – 255,5%.
9. Кондитерські вироби – 254,3%.
10. Фрукти – 248,8%.
Товари,які можна ввозити в Україну:
• харчові продукти для власного споживання на загальну суму до 50 євро на одну особу,
• в упаковці виробника – не більш як 1 упаковку,
• без упаковки – не більш як 2 кг.
За 2011 рік ціни в Білорусі зросли на 108,7%.
Товари,вивезення яких із Білорусі обмежене:
• свинина – 2 кг,
• м'ясо птиці – 2 кг,
• цукор білий – 2 кг,
• борошно – 2 кг,
• сири сичужні – 2 кг,
• масло вершкове – 1 кг,
• тютюнові вироби білоруського виробництва – 2 пачки,
• консерви м'ясні – 5 бляшанок,
• консерви молочні – 5 бляшанок.
Напишіть відгук
Пробачте,щоб відправити коментар,маєте увійти в систему.