Колеги Климентьєва вважають заяву про розкриття справи …

Олена Соколинська,«День» 11-08-2012

Юрій Хомайко:«Згідно з інформацією з моїх джерел,Козар зараз перебуває в Бєлгороді. І правоохоронні органи знають,де він перебуває»

У будинку номер 49 на затишній вулиці Червоного льотчика наглухо зачинено віконниці. Рівно два роки тому,11 серпня 2010 року,звідси вийшов господар цього будинку,редактор і автор газети «Новий стиль» Василь Климентьєв. Хтось заїхав за ним на сріблястому BMW,кажуть очевидці. Живим Василя Петровича більше ніхто не бачив. За тиждень на Печенізькому водосховищі в човні знайшли його мобільний телефон.

«Він був дуже добрий чоловік,ми його любили,часто спілкувалися,- розповідають сусіди з будинку навпроти. - Він мав у місті певну вагу і допомагав усім,хто просив про допомогу,з ким несправедливо обійшлися. Писав правдиві матеріали. Ми досі повірити не можемо,що його немає!» Сусіди не приховують емоцій,згадують,що він був привітною і товариською людиною. Тепер додому приїжджають сини зниклого журналіста,поливають дерева,але майже завжди будинок порожній.

Редакція газети,яку було відкрито на особисті кошти Климентьєва,і стала для нього фатальним проектом,вона містилася тут же,в його будинку. За чотири роки вийшло близько восьми десятків чисел. «Кажуть,він був непрофесіональним журналістом,але це не так. Можливо,йому бракувало літературного таланту,проте в нього була хороша хватка»,- зазначає колишній колега Климентьєва,журналіст Юрій Хомайко,який давав йому рекомендації для Спілки журналістів. У нього в руках число газети,де написано:«Колектив незалежної агенції журналістських розслідувань вітає головного редактора з нагородженням золотою медаллю української журналістики і врученням йому диплома творчого конкурсу «Часопис».

Злочин без покарання

Його вбили,упевнені колеги Климентьєва. Так думає і слідство. За декілька днів після зникнення Климентьєва Дзержинський райвідділ міліції міста Харкова порушив кримінальну справу за статтею «умисне вбивство». А 2 серпня цього року Василь Фаринник,начальник Слідчого управління МВС України,офіційно заявив,що справу Климентьєва розкрито. При цьому в заяві йдеться не про вбивцю,а про «головного підозрюваного» - це колишній працівник Харківського УБОЗу Андрій Козар. Який сам перебуває в розшуку.

«Цю заяву про розкриття злочину зроблено абсолютно голослівно! - обурений Юрій Хомайко. - Де тіло? Де докази? Я однозначно пов'язую ці заяви лише з передвиборчою кампанією. З тим,що партія влади рапортує про виконання своїх обіцянок».

Із ним погоджується і колишній заступник редактора газети «Новий стиль» Юрій Матвієнко. Каже,що за два роки слідства гучні заяви про розкриття злочину і з'ясування особи вбивці робилися багаторазово. Але досі ніхто не затриманий. «За інформацією з моїх джерел Козар зараз перебуває в Бєлгороді, - каже Юрій Хомайко. - І правоохоронним органам відоме його місце перебування. Тобто всі знають,де він перебувають,але чомусь не беруть!»

Юрій Миколайович окремо наголошує,що Климентьєв ніколи не писав про Козара,хоч і був з ним пов'язаний при підготовці матеріалу. Слідство вважає,що саме Козар був тією людиною,яка відвезла Климентьєва з дому на берег Печенізького водосховища,обіцяючи надати матеріал для викривальної статті і світлини. Про цю версію заявили ще навесні 2011 року.

Постійним фігурантом матеріалів Климентьєва був Станіслав Денисюк - колишній глава податкової інспекції,який збудував величезний маєток у курортній зоні Печенізького водосховища. Біля якого зник незручний журналіст. «Без Денисюка не обходилася жодна газета»,- з іронією пригадує Юрій Хомайко. Проте він не пов'язує вбивство з цими матеріалами. Зате впевнений:ті люди,які були зацікавлені в усуненні Климентьєва,знали про перманентний конфлікт з Денисюком і були впевнені,що на нього «переведуть стрілки».

Також Юрій Миколайович відмітає звинувачення Климентьєва в шантажі фігурантів його розслідувань,чутки про яких прослизають у неофіційних розмовах і на інтернет-форумах. «Василь Климентьєв ніколи не писав матеріалів,якщо не був у чомусь упевнений, - зазначає Юрій Миколайович. - Я три роки був з ним пов'язаний по роботі досить близько і не помічав нічого подібного - щоб він когось шантажував чи писав замовлені матеріали! Хоча він міг проконсультуватися з обласним прокурором з приводу доцільності того чи іншого матеріалу,таке бувало». А чутки про шантаж можуть розпускати ті,хто хоче відвернути увагу від головного - вбито людину,яка робила інформацію публічною. Журналіста з великої літери!

«Якщо хтось у Харкові може ось так зводити порахунки з журналістом (не має значення,яке він представляє ЗМІ!) - з БУДЬ-ЯКИМ,- це,скажу я вам,кінець!» - пише коментатор на одному з форумів,присвячених Климентьєву.

Олена Соколинська,Харків, «День»

Фото - http://www.day.kiev.ua

Версія для друку
* Знайшовши помилку,виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.