Зберегти


|      

"Недавно был на Украине. Пограничники спрашивают:"Цель …–Gazeta.ua (прес

ЯК МИНУВ САМІТ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА В РИЗІ ТА ПРО ЩО ГОВОРИЛИ В КУЛУАРАХ

 

У ЧЕТВЕР,21 ТРАВНЯ,БІЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ПОСОЛЬСТВА В РИЗІ СТОЯТЬ ДЕВ'ЯТЬ ЧОРНИХ BMW. При вході – двоє поліцейських. Усередині президент 49-річний Петро Порошенко зустрічається з представниками Форуму громадянського суспільства України. Серед них – політологи й експерти-міжнародники. Спілкується годину. Говорять про децентралізацію,реформи в прокуратурі,боротьбу з корупцією,закінчення війни та лібералізацію візового режиму ЄС з Україною.

Зустріч влаштували в рамках саміту Східного партнерства,що тривав у Ризі 21–22 травня. Очікували,під час нього Україні дадуть безвізовий режим з ЄС та окреслять її європейські перспективи.

У СУПРОВОДІ ТРЬОХ ОХОРОНЦІВ ПОРОШЕНКО ВИХОДИТЬ ІЗ ПОСОЛЬСТВА І ПРЯМУЄ ДО МАШИНИ. Президент у національній сорочці – в Україні саме святкують День вишиванки. На запитання журналістів не відповідає,каже,що дуже поспішає. Слідом виходять міністр фінансів 50-річна Наталія Яресько у вишитій сукні й міністр закордонних справ Павло Клімкін,47 років. Він несе портфель і куртку:21 травня в Ризі дощить,надворі +10°С.

– Чому українські дипломати заздалегідь почали називати Ризький саміт провальним? – цікавимось у Клімкіна,доки він іде до машини.

  ( )  .  .  , .  .  . 19962000 .
Саміт Східного партнерства ЄС у Ризі розпочався в Будинку чорноголових (на знімку – праворуч) у центрі латвійської столиці. Ця споруда в часи Середньовіччя належала гільдії купців і судновласників. Своїм небесним покровителем вони вважали святого Маврикія,який був темношкірим. Звідси й назва членів гільдії та їхніх резиденцій у балтійських містах. Будинок чорноголових у Ризі був знищений у Другу світову. Відбудований у 1996–2000 роках. Нині часто використовується для урочистих зустрічей

– Який же він провальний? – на кілька секунд призупиняється. – Основний його меседж – це справді безвізовий режим. До кінця цього року завершимо всі необхідні реформи й отримаємо позитивний висновок. Про це вже записано в декларації. А 2016 року буде технічна робота з його започаткування.

Сідає в машину. За кілька хвилин до нього підходить охоронець Порошенка. Просить пересісти в машину президента. Клімкін переходить у перше BMW,сідає на заднє сидіння поруч із Порошенком. Кортеж рушає.

– Є КІЛЬКА ФОРМАТІВ СПІВПРАЦІ УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ, – говорить політолог Сергій Таран,37 років. – Він виходить із посольства України через 20 хв. після президента. – Перший формат був започаткований 2009-го,коли почало працювати Східне партнерство. Потім Україна та ЄС підписали Угоду про асоціацію. У кулуарах нам говорять:"Якщо все буде нормально,то до 2025 року Україна стане членом ЄС". У наступні три-п'ять років має повністю запрацювати Угода про асоціацію,далі можна подавати заявку на членство в Євросоюзі.

– Тоді чому нам не нададуть бодай безвізовий режим?

– Зараз наші дипломати воюють над текстом декларації цього саміту. Мають домовитися,що наступна оцінка про готовність України до лібералізації безвізового режиму буде не через рік,як планувалося,а за півроку. Це може статися в листопаді,коли прийматимемо форум Східного партнерства. Якщо тоді оцінка Європейської комісії буде позитивна,то в червні 2016-го зможемо без віз їздити до Європи. Реально безвізового режиму нам не давали через війну. Розповіді про корупцію – так,це є,але це не основна причина відмови.

– Тобто цей саміт для України успішний?

– Його точно не можна назвати провальним. Нам залишилось ще налагодити роботу міграційної служби,зробивши загальну базу даних. Зараз над цим активно працюють. Закони про Антикорупційне бюро тільки-тільки запрацювали. І третє:проголосувати за законопроект про державне фінансування політичних партій.

ІЗ ШЕСТИ КРАЇН-УЧАСНИКІВ ПРОГРАМИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО,ПРИЇХАЛИ ПРЕЗИДЕНТИ УКРАЇНИ,МОЛДОВИ ТА ВІРМЕНІЇ. Азербайджан,Грузію й Білорусь представляють міністри закордонних справ. Азербайджанський лідер Ільхам Алієв послався на "щільний графік через підготовку до Європейських спортивних ігор у Баку". Вони пройдуть з 12 по 28 червня. Білоруський президент Олександр Лукашенко досі в чорному списку ЄС і є не в'їзним до Європи. Грузинського президента Георгія Марґвелашвілі,за чутками,не влаштовують розмиті дати від ЄС щодо лібералізації безвізового режиму з Тбілісі.

Урочисте відкриття саміту розпочинається о 18.00 у старовинному Будинку чорноголових у самому центрі Риги. Латвійський президент Андріс Берзиньш,70 років,зустрічає гостей. По черзі під'їжджають чорні BMW з главами держав і делегацій. Із журналістами не спілкуються,лише позують для фотографів. Потім президенти Латвії,України,Молдови та Вірменії розходяться вечеряти. Роз'їжджаються близько 22.00.

У П'ЯТНИЦЮ,22 ТРАВНЯ,УСІ ЗУСТРІЧІ САМІТУ ПРОХОДЯТЬ У НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ – СУЧАСНІЙ СКЛЯНІЙ СПОРУДІ. Вона навколо обнесена високим металевим парканом. Кожні 50 м чергують по двоє поліцейських. Мрячить дощ,надворі +11°С.

Об 11.00 до зали на другому поверсі заходить Петро Порошенко. За ним – міністр фінансів Наталія Яресько,голова Національного банку Валерія Гонтарева та віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Підписують Меморандум про надання Україні макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро.

Російська журналістка запитує Гонтареву:чи це не замало для України?

– Сумма в 1,8 миллиарда – это составляющая часть пакета помощи в 40 миллиардов (їх мають виділяти частинами упродовж чотирьох років. – "Країна"), – відповідає голова НБУ. – Это очень значительная сумма для украинской экономики,которая попол­нит наши золотовалютные резервы. Эти деньги не будут идти на борьбу с коррупцией. Коррупция – это даже не реформа. Она должна быть искоренена в нашей стране. По крайней мере со стороны Национального банка могу сказать,что об этом давно уже даже речь не идёт.

Модератор надає слово телеканалу "Россия".

– Вопрос к министру финансов Наталье Яресько. Не боятся ли иностранные кредиторы украинской коррупции?

Яресько починає англійською.

  ( ) ()  21  -  ( ).
Канцлер Німеччини Анґела Меркель (сидить у центрі) і французький президент Франсуа Олланд (праворуч) у кулуарах саміту Східного партнерства в Ризі пізно ввечері 21 травня зустрілися з грецьким прем’єр-міністром Алексісом Ципрасом (сидить ліворуч скраю). Той прибув до латвійської столиці в надії прискорити врегулювання боргової кризи його країни  

– По-русски ответьте, – вимагають із залу.

– Я по-русски не говорю,извините, – відповідає міністр і продовжує англійською.

Каже,Україна вже доклала "значних зусиль у боротьбі з корупцією,­створенні сприятливішого бізнес-клімату й чеснішої системи оподаткування".

– НУ,ЧЁ ТАМ,ДАДУТ ВАМ БЕЗВИЗОВЫЙ,КАК ДУМАЕТЕ? – цікавиться в кулуарах під час кави-брейку журналіст із Молдови 30-річний Михаїл.

– Скорее всего,в следующем году. А в Молдове с безвизовым режимом жить стало легче?

– Не могу точно сказать,что он нам дал. Правда,за полгода 400 тысяч молдаван уехали на заработки в Европу. Теперь деньги в страну привозят.

За сусіднім столиком їсть тістечка російський журналіст,який під час прес-конференції розпитував Гонтареву про реструктуризацію українських боргів. Худорлявий,на вигляд років 40,у розтягнутому светрі й брудних черевиках.

– Вы из России? – запитуємо.

– Да,из Москвы. А что? – усміхається.

– Почему вас так сильно волнуют украинские долги?

– Да так,просто интересуюсь. Такая новость хорошо прочитается.

– Российские СМИ "утюжат" Украину до сих пор? План по "Новороссии",вроде бы,закрыт.

– Я лично не "утюжу". Просто так спросил вашу Гонтареву о долгах – чтобы поржать. Недавно был у вас на Украине. Пограничники спрашивают:"Цель приезда?" Я отвечаю:"Бухать", – регоче.

Позаду нього тягнеться по каву дівчина,якій Наталія Яресько відмовила відповідати російською.

– Извините,вы с телеканала "Россия"? – запитуємо.

Пропонуємо разом випити кави.

– Очень спешу, – відповідає.

– У вас уже изменилась риторика относительно Украины или так же врут,как и прежде?

Опускає очі. Потім каже:

– И у нас,и у вас – жесткая риторика. Я два месяца работала в Киеве. Ваши тоже палку перегибают. Надеюсь,это скоро закончится.

НА ЕКРАНАХ МОНІТОРІВ ЧАС ВІД ЧАСУ З'ЯВЛЯЄТЬСЯ ПОРОШЕНКО. В останній день саміту активно проводить перемовини із західними колегами.

– Вам нічого переживати:Порошенко про все домовиться, – запевняють нас англійською грузинські журналісти.

– Ви виконали майже всі пункти для візової лібералізації. Маєте більше шансів на успіх.

– Зараз у центрі уваги – Україна,і ваш президент добре вміє домовлятися з європейцями. У Грузії з цим гірше. Сумніваюсь,що отримаємо безвізовий режим 2016 року, – каже грузинська журналістка.

ДО ОСТАННЬОГО МОМЕНТУ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ ІНТРИГА ЩОДО ПУНКТІВ ЗАВЕРШАЛЬНОГО ДОКУМЕНТА САМІТУ. Прояснити ситуацію повинні лідери ЄС на підсумковій прес-конференції. Має розпочатися о 13.45. Затримується на півтори години. Дипломати в кулуарах кажуть,нібито ще тривають телефонні перемовини між головою Європейської Ради Дональдом Туском і азербайджанським президентом Алієвим. Стосуються території Нагорного Карабаху,який офіційно належить Азербайджану,а насправді перебуває під контролем Вірменії.

О 14.45 роздають текст декларації англійською. Серед 30 пунктів на 13 сторінках документа немає чіткої дати,коли Європа запровадить безвізовий режим з Україною. Так само не зазначено про наші європейські перспективи. Зате сказано,що Європа "не визнає анексію Криму та Севастополя".

До журналістів виходять:латвійська прем'єрка Лаймдота Страуюма,голова Європарламенту Жан-Клод Юнкер і Дональд Туск.

– До 15 грудня Єврокомісія має опублікувати звіт,наскільки Україна виконала зобов'язання зі спрощення візового режиму. Ми готові приймати позитивне рішення вже 2016 року, – каже Страуюма.

– Україна не отримує європейських перспектив і українці можуть бути незадоволені такими результатами, – перемовляються журналісти.

– Європа виконує обіцянки,й наші наміри не змінилися, – бере слово Туск. – Ніхто не обіцяв,що Східне партнерство є автоматичним вступом у ЄС. Це довгий шлях. Наша декларація і так є амбітною. Це максимальний рівень,якого можна було досягти.

Українська делегація повертається до Києва з 1,8 млрд євро фінансової допомоги,перспективою безвізового режиму та впровадженням зони всеосяжної торгівлі з ЄС від 1 січня 2016-го. А також – наміром цього року підписати угоду про спільний авіаційний простір між Україною і Євросоюзом. Про неї говорять від 2007 року.

 

 

Напишіть відгук