Зберегти


|      

Як один росіянин розорив два прибалтійські банки

За останні кілька днів на фінансовий сектор Прибалтики обрушилися потрясіння,яких не було з часів ринкових реформ початку 90-х рр. Протягом одного тижня на межі банкрутства опинилися відразу два провідні банки регіону:один з найбільших банків Литви Snoras і колишній латвійський "Ощад" Latvijas Krajbanka. Така синхронність в появі у них проблем не випадкова - обидва банки належать російському бізнесменові Володимиру Антонову.

Націоналізації та арешти

Антиантоновський похід прибалтійської влади стартував 16 листопада в Вільнюсі. Там зібралося екстрене засідання уряду Литви,після якого міністр фінансів Інгріда Шимоне повідомила,що литовська влада прийняла рішення націоналізувати банк Snoras,тому що "зобов'язання банку можуть перевищувати його активи".

Націоналізацію провели в рекордні терміни. Вже 17 листопада парламент Литви прийняв поправки до семи законів,які дозволили відокремити частину майна банку Snoras і передати його заснованому державою банку. Всі поправки були прийняті практично одноголосно,у тому числі і головна - до закону про фінансову стабільність,яка обмежує можливість участі судів у процесі реорганізації націоналізованого банку. Тобто акціонерів практично позбавили судової перспективи для оскарження рішення уряду.

21 листопада проблеми почалися в латвійської власності литовського Snoras - Latvijas Krajbanka. Пізно ввечері Комісія ринку фінансів і капіталу Латвії ухвалила рішення припинити його діяльність. Підстави схожі на литовські:виведення активів (у банку Snoras регулятор виявив,що цінні папери вартістю 300 млн євро,відображені в активах,насправді не існують).

На додачу 22 листопада глава латвійської поліції Інтс Кузіс повідомив про арешт голови і деяких інших членів правління Latvijas Krajbanka,тому що з банку зникли активи на суму близько 100 млн латів (приблизно $200 млн).

У той же день генеральний прокурор Литви підписав європейський ордер на арешт головних акціонерів і колишніх керівників Snoras банку - Володимира Антонова і Раймундаса Баранаускаса. Обох підозрюють у привласненні майна у великих розмірах,підробці документів і "чорній" бухгалтерії.

В обох випадках порушення,за які наклали такі жорсткі санкції,дуже схожі. За словами глави нацбанку Литви,влада ще влітку вимагала від Snoras збільшити капітал. У вересні спеціальна інспекція дала вказівку банку перевести свої цінні папери в депозитарій литовського нацбанку. Але неслухняні банкіри перевели туди лише невелику їх частину. Нестача виявилася рівною приблизно 1 млрд літів ($390 млн).

Латвійські чиновники проблеми у своєму Latvijas Krajbankа пояснили так:відсутні кошти закладені на користь третіх осіб,а нагляд не був проінформований про заставу та про те,на чию користь вони закладені. Нормативи Latvijas Krājbankа не відображали відсутності цих коштів.

Сам Антонов свою провину заперечує і називає це "заздалегідь спланованою і добре продуманою операцією" скандинавського капіталу і спецслужб США,які спочатку заважали йому придбати шведський Saab,а тепер хочуть нашкодити і в банківському бізнесі. 18 листопада,ще не будучи в міжнародному розшуку,Володимир Антонов особисто приїжджав до Риги і вибухнув величезною статтею "Як вбивали Snoras" в латвійській газеті "Телеграф",що,до речі,теж належить йому.

Фінансові монстри Прибалтики

Прибалтійській владі і Антонову,дійсно,є за що боротися. Банк Snoras - п'ятий за розміром у Литві. Його капітал - близько $190 млн,а активи - $3,2 млрд. Прибуток банку невеликий,але він є. Його головна перевага:найбільша в Литві мережа з обслуговування клієнтів - понад 250 відділень.

У 2005 р. Snoras придбав контрольний пакет акцій найстарішого банку Латвії - Latvijas Krajbanka,колишньої радянської "Ощадної каси",що має аналогічно найбільшу мережу відділень вже в Латвії і майже чверть мільйона клієнтів. В останні роки в умовах кризи,коли іпотека приносить лише проблеми,а інвестиційні проекти в країнах Балтії згорнуті,робота із заощадженнями населення,зарплатами і пенсіями,на якій спеціалізувалися обидва банки,мабуть,єдиний правильний вид банківського бізнесу.

Втім,заслуг самого Володимира Антонова в настільки успішному розвитку банку немає. Він і його партнер Баранаускас придбали 93,75% акцій банку Snoras тільки в 2007 році,тобто отримали банк у вже готовому вигляді.

Крім того,у групи Snoras є ще й медіаактиви. У Литві це - великий пакет акцій найбільшого медіаконцерну Lietuvos rytas,а в Латвії - контрольний пакет видавничого дому "Телеграф".

Здавалося б,до чого тут Saab

Причини проблем двох прибалтійських банків прогнозовано сягають ще епопеї з купівлею Володимиром Антоновим шведського автоконцерну Saab. Досить навести одну цитату з інтерв'ю Володимира Антонова. На запитання "Яка кінцева ціна всієї угоди (купівлі Saab)?" Антонов відповів наступне:"Кешем GM (General Motors) отримує $174 млн. Плюс ще $326 млн у вигляді привілейованих акцій,які фактично виглядають як гроші,які GM отримає в 2016 році".

Сума $500 млн,що виходить при додаванні двох названих Антоновим чисел до болю схожа на загальну суму зниклих з двох нещасливих прибалтійських банків активів. Саме на цю суму казна-куди пропали або були закладені цінні папери обох банків. Швидше за все,Антонов скористався своїми банками,як "касою взаємодопомоги" для свого проекту.

На що він при цьому розраховував? Адже виведення активів розкрилося б швидко. Є така версія:після покупки Saab,за словами Антонова,йому був обіцяний великий кредит від ЄБРР на розвиток компанії,який дозволив би швидко "окешити" вкладені цінні папери. Але угода з покупкою Saab,як відомо,зависла,а разом з нею зависли і "позичені на деякий час" гроші.

Але самі прибалтійські чиновники навряд чи б так швидко зорієнтувалися. Їм,судячи з усього,допоміг порадою пан Саймон Фріклі,який вже призначений литовською владою новим керуючим банку Snoras з небаченою в Литві зарплатою $190 000 на місяць.

За словами Антонова,цей Саймон Фріклі зовсім недавно очолював іншу компанію - детективне агентство Kroll. Той самий Kroll,якому шведський уряд свого часу замовляв розслідування з метою підтвердити законність походження коштів антоновської компанії "Конверс груп",коли Антонов намагався придбати Saab. Антонову довелося надати Фріклі повний доступ до своєї документації,технічного та фінансового планування.

Тоді агентство Kroll оголосило,що ніякого криміналу в "Конверс груп" воно не виявило. Але тепер у Антонова з'явилися серйозні підозри,що колишній директор Kroll Саймон Фріклі використовував отриману ним інформацію у рейдерських цілях. Знаючи ситуацію в антоновських фінансах,детектив-інсайдер підказав прибалтійським чиновникам потрібний момент,коли Антонова можна було впіймати на порушеннях банківського законодавства. А натомість отримав скромний пост нового керуючого в свіжонаціоналізованому банку.

Юрій Алексєєв

Напишіть відгук